Мандруємо разом!

"Неначе писанка село..."
Шевче́нкове (до початку XIX ст. Керелівка, до 1929 — Кирилівка) — село в Україні на Придніпрянській височині в Звенигородському районі Черкаської області. Перша згадка про Керелівку зустрічається в історичних джерелах 1618 року. На карті України складеній в середині 17 століття французьким інженером Бопланом між Вільшаною і Лисянкою зазначені «Керелів ліс» і поселення. Поблизу з південного сходу на північний захід пролягав Чорний шлях. До наших днів дійшло кілька переказів про засновника села.
    Одна з легенд розповідає, що був козак Кирило, який першим оселився на узліссі біля річки. Місце було зручне, з усіх сторін захищене лісами і пагорбами. Поруч почали селитися інші люди, так утворилося поселення. Заселення його проходило досить швидко. На початку 18 століття більшість земель Смілянського повіту, до якого належала Керелівка, була власністю польських магнатів Яблоновських. Деякий час селом володіли польські князі Любомирські. Потім Кирилівку, Моринці, Вільшану та чимало інших сіл купив князь Потьомкін. 1768 року, під час великого антифеодального повстання, відомого під назвою Коліївщина, по Чорному шляху через Боровикове, Тарасівку, Звенигородку рухалися повстанські загони Максима Залізняка, Семена Неживого.
  Після приєднання Правобережної України до Росії, Керелівка ввійшла Звенигородського повіту і разом із навколишніми селами дісталася генерал-губернаторові псковському і смоленському В. В. Енгельгардту, а з 1828 року — його сину Павлу, в якого Тарас Шевченко служив козачком. Поміщик був повним господарем кріпаків. У селі й донині живуть нащадки російської сім'ї Соколових, яку Енгельгардт виміняв за породисту собаку.
   У Керелівці пройшли дитячі роки Тараса Шевченка. Найцікавішою пам’яткою батьківщини Т.Г. Шевченка є хата дяка І. Богорського, в якого малий Тарас вчився малювати.


Холодноярська республка

Назва «Холодний Яр» стала відома завдяки поезії Т.Г. Шевченка «Гайдамаки» 1841 р. До того часу лісовий масив, що займав велику територію уздовж Тясмину і тягнувся аж до Суботова, мав назву «Мотронинський ліс».
В Холодному Яру багато пам’яток,  пов’язаних з Коліївщиною — великим антифеодальним повстанням на Правобережній Україні.

Повстання почалося з Мотронинського монастиря у квітні 1768 р. Гайдамаки захопили Жаботин, Смілу, Богуслав, Канів, Черкаси, Корсунь, Лебедин, Лисянку, Звенигородку. У червні загін М. Залізняка, до якого приєдналися надвірні козаки магната Потоцького, очолені сотником І. Гонтою, здобув Умань. Рада повстанців проголосила М. Залізняка гетьманом.  Польсько-шляхетський уряд звернувся по допомогу до Катерини ІІ і повстання було жорстоко придушене російськими і польськими військами генерала М. Кречетникова і спеціально створеними каральними загонами. Залізняка і Гонту було підступно схоплено у штабі полковника Гур’єва. М. Залізняк був засуджений до биття батогами, таврування та заслання на довічну каторгу до Сибіру. Є припущення, що він утік з Нерчинська і згодом брав участь у селянській війні 1773—1775 років під проводом Є. Пугачова. І. Гонта був відданий на розправу польській шляхті, після жорстоких тортур був страчений на смерть у с. Сербах під Могильовом на Дністрі.

Під час подорожі по Холодному Яру вам розкажуть про події 1918—1923 років, коли тут велася боротьба за незалежну українську державу військово-політичною організацією (самопроголошена Холодноярська республіка) на чолі з братами Чучупаками. Ви дізнаєтеся також про події Великої Вітчизняної війни, коли холодноярські ліси перетворилися на арену запеклих партизанських боїв з німецько-фашистськими загарбниками.

Народний музей „Тарасова світлиця" в будинку Ядловського

Багато людей опікувалися похованням Шевченка. Спочатку це був його давній приятель Честахівський. Відомий український письменник Нечуй-Левицький намагався заснувати товариство для збереження могили й спадщини поета, але російський царизм товариство заборонив. Півстоліття виконував обов'язки охоронця і доглядача могили Іван Ядловський. Жив він у хаті, побудованій на зібрані громадські кошти. Саме тут створили перший народний музей Тараса Шевченка - „Тарасову світлицю".

 Музей „Тарасова світлиця" - перший музей Т. Шевченка в Україні. У формуванні його експозиції брали участь друзі, знайомі Шевченка й просто селяни, які з любов'ю дарували музеєві особисті речі Кобзаря, предмети домашнього вжит­ку, видання творів Т. Шевченка  різних років. 




Немає коментарів:

Дописати коментар